дуліби
дулі́би
-ів, мн.
Стародавнє східнослов'янське плем'я, що жило у верхів'ях Західного Бугу і Прип'яті.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуліби — Сх.-слов'янське плем'я на території Зх. Волині; VI-VII ст. очолювали міжплемінне об'єднання сх. слов'ян, розбитих аварами в VII ст.; з X ст. у складі Київської Русі під назвою волиняни і бужани. Універсальний словник-енциклопедія
- дуліби — ДУЛІ́БИ, ів, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Західного Бугу і Прип’яті. В кінці VIII — на початку IX століття вона [Волинь] була заселена східнослов’янськими племенами: волинянами, дулібами і бужанами, які є предками сучасних українців (Наука.., 5, 1963, 49). Словник української мови в 11 томах