дуоль
дуо́ль
-і, ж.
Особлива ритмічна фігура, що утворена поділом тридольного такту на дві рівні частини; складається з двох нот й за часом звучання дорівнює трьом нотам тієї ж тривалості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуоль — (від лат. duo — два) — особлива ритмічна фігура, утворена поділом тридольного такту на дві рівні частини. Д. складається з двох нот і за часом звучання дорівнює трьом нотам тієї ж тривалості. Позначається цифрою 2. (див. Додаток XV). Словник-довідник музичних термінів
- дуоль — дуо́ль (від лат. duo – два) дводольна ритмічна фігура в музиці. Словник іншомовних слів Мельничука