дурно

Значення в інших словниках

1. дурно — ду́рно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. дурно — див. ДАРЕМНО. Словник синонімів Караванського
3. дурно — Завтра за дурно, а сьогодні за гроші. Говорять крамарі, які не хотять дати товару на борг. Завтра все буде завтра. За дурно дають, тай то не беруть. Непотрібної речі ніхто не хоче. Приповідки або українсько-народня філософія
4. дурно — див. даром Словник синонімів Вусика
5. дурно — (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний?... Фразеологічний словник української мови
6. дурно — БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., ДАРМА́ розм. рідше, ДАРЕ́МНО розм. рідше, ДУ́РНО розм., ЗАДУ́РНО розм., ЗА СПАСИ́БІ розм., ЗА ТА́К (ГРО́ШЕЙ) розм. Словник синонімів української мови
7. дурно — Ду́рно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. дурно — ДУ́РНО, присл., розм. 1. Даром, ні за що, без оплати. Товариство наше мало невеличкий склад книжок, із якого можна було їх набувати або брати дурно для роздачі при нагоді в селі (Сам. Словник української мови в 11 томах