духовик

духови́к

-а, ч.

1》 тех. Лівер.

2》 розм. Музикант, що грає на духовому музичному інструменті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. духовик — Духовик, -ка м. Ливеръ. Ком. II. 3. Словник української мови Грінченка