1. Великий тлумачний словник сучасної мови

душиця

души́ця

I -і, ж., зневажл.

Те саме, що душа 1), 2).

II -і, ж.

Багатолітня трава родини губоцвітих із рожевуватими чи рожево-пурпуровими квіточками. Висушені квітки і листя здавна використовують у медицині і харчовій промисловості; материнка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душиця — души́ця іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. душиця — ДУШИ́ЦЯ², і, ж. Народна назва материнки. – Вибирайте, вибирайте буркунець... Чуєте, як пахне? .. – А це ось душиця... (Микита Чернявський); Вона й починає перераховувати: звіробій, душиця, ромашка... (І. Карпа). Словник української мови у 20 томах
  3. душиця — ДУША́ (внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями), ДУХ, НУТРО́ розм., СЕРЕ́ДИНА розм., УТРО́БА розм., ДУШИ́ЦЯ зневажл. Вічна легенда про двох братів, вирізьблена на далекому місяці, бентежить душу, як і завжди, .. своєю трагедією (І. Словник синонімів української мови
  4. душиця — ДУШИ́ЦЯ, і, ж., зневажл. Те саме, що душа́ 1, 2. Він зібрав всі сили, всю рішучість, на яку спроможна була його мізерна душиця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 267). Словник української мови в 11 томах
  5. душиця — Душиця, -ці ж. ум. отъ душа. Словник української мови Грінченка