1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дягель

дя́гель

-ю, ч.

Трав'яниста медоносна рослина родини зонтичних із дрібними зеленувато-білими квітками, зібраними в зонтики; використовується в медицині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дягель — дя́гель іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. дягель — Дворічна рослина Євразійського континенту, вис. до 1,5 м; в коренях містяться ефірні олії, які мають лікувальне значення; цукатами з черешків прикрашають торти, корені та кореневище використовують для виготовлення ліків і горілчаних настоїв... Універсальний словник-енциклопедія
  3. дягель — ДЯ́ГЕЛЬ, ю, ч. (Аrchangelica oficinalis). Трав’яниста медоносна рослина родини зонтичних з дрібними зеленувато-білими квітками, зібраними в зонтики; використовується в медицині. Словник української мови в 11 томах
  4. дягель — Дягель, -лю м. раст. a) Angelica sylvestris. ЗЮЗО. І. 111. б) Archangelica officinalis. ЗЮЗО. І. 112. Словник української мови Грінченка