1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дядьківський

дя́дьківський

-а, -е.

Належний дядькові (у 1-3 знач.).

|| Власт. дядькові (у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядьківський — дядькі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дядьківський — ДЯ́ДЬКІВСЬКИЙ, а, е. Належний дядькові (у 1-3 знач.). Погиба, поклавши голову на сіно, лежить у дядьківській клуні (Стельмах, II, 1962, 50); Вона їхала на газиках, тряслась на дядьківських возах.. Та більше йшла (Автом., Так народж. Словник української мови в 11 томах