дяконишин
дякони́шин
-а, -е.
Належний дяконисі.
|| Прикм. до дякониха.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дяконишин — Дяконишин, -на, -не Принадлежащій женѣ діакона. Словник української мови Грінченка