дяківнин

дякі́внин

-а, -е.

Належний дяківні.

|| Прикм. до дяківна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дяківнин — Дяківнин, -на, -не Принадлежащій дочери дьячка. Словник української мови Грінченка