діакритики

діакри́тики

-ів, мн.

Надрядкові, підрядкові або середньорядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені тією самою літерою; діакритичні знаки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діакритики — діакри́тики (від грец. διακριτικός – розрізняльний) надрядкові, підрядкові або середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою. Інша назва – діакритичні знаки. Словник іншомовних слів Мельничука