діафонія

діафо́нія

-ї, ж.

1》 Те саме, що дисонанс.

2》 У середньовічній музиці – музика двоголосного складу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діафонія — (гр. dio — два, phone — звук) — 1. В Давній Греції — дисонанс на протилежність симфонії (консонансу). 2. В Середні віки — музика двоголосного складу. Словник-довідник музичних термінів
  2. діафонія — діафо́нія (від грец. διαφωνία – різноголосся) те саме, що й дисонанс. Словник іншомовних слів Мельничука