дідовин

дідови́н

-а, ч., зах.

Жебрак.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідовин — Дідовин, -на м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688. Словник української мови Грінченка