діетиламін

діетиламі́н

-у, ч.

Безбарвна летка рідина з аміачним запахом; застосовують як стимулятор серцевої діяльності, для одержання прискорювачів вулканізації каучуку тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діетиламін — діетиламі́н (від ді..., етил і аміни) безбарвна летка рідина з аміачним запахом. Застосовують як стимулятор серцевої діяльності, для одержання прискорювачів вулканізації каучуку тощо. Словник іншомовних слів Мельничука