діючий
ді́ючий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до діяти 1), 3-5).
2》 у знач. прикм. Здатний активно діяти, впливати на кого-, що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діючий — ді́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- діючий — [д’ійучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- діючий — див. чинний Словник синонімів Вусика
- діючий — ДІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до ді́яти 1, 3-5. Художній смак думаючих, діючих, працюючих людей вводить глибину думки, рівень узагальнень життєвих явищ в критерій художності і відмовляє бездумним... Словник української мови в 11 томах