евакуація

евакуа́ція

-ї, ж.

1》 Організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха і т. ін.

|| розм. Стан евакуйованих людей, установ, майна і т. ін., а також місце і час перебування в такому стані.

2》 спец. Виокремлення, вилучення чого-небудь.

|| фізіол. Процес видалення вмісту із порожнистих органів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евакуація — евакуа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. евакуація — (людей) вивіз, вивозка, вивезення, виїзд, пор. ВТЕЧА; (міста) залишення, з. опущення; евакуювання, евакування. Словник синонімів Караванського
  3. евакуація — евакуа́ція (лат. evacuatio, від evacuo – спорожнюю) 1. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів. 2. Відведення військ з районів, які вони ран.іше займали. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. евакуація — Евакуа́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. евакуація — ЕВАКУА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха і т. ін. Почалася евакуація. Словник української мови в 11 томах
  6. евакуація — рос. эвакуация (латин. evacuatio, від evacuo — звільняю, спорожняю) — виведення людей (матеріальних цінностей) із життєнебезпечних місцевостей, які перебувають у зоні стихійного лиха, воєнних дій. Eкономічна енциклопедія