евікція
еві́кція
-ї, ж.
У цивільному праві – відсудження у покупця придбаного ним майна, товару на підставі того, що продаж був незаконним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- евікція — еві́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- евікція — рос. эвикция (від латин. evictio — стягнення через суд своєї власності) — відчуження через суд у покупця придбаного ним майна, товару на тій підставі, що воно не належало продавцеві, у зв'язку з чим продаж-купівля була незаконною. Eкономічна енциклопедія