експортний

е́кспортний

-а, -е.

Прикм. до експорт.

|| Признач. для експорту. Експортний контроль.

Експортна вартість товару — вартість, яка визначається за рахунком, що його пред'являють іноземному покупцеві.

Експортна детаксація — зниження або навіть повна відміна непрямого оподаткування експортованої продукції.

Експортна квота — встановлений обсяг виробництва та експорту певних товарів.

Експортна ліцензія — право експорту певних товарів, що його надає уповноважений державний орган експортерам.

Експортна субсидія — один із способів державного стимулювання експорту за рахунок бюджетних джерел.

Експортний контроль — особливий режим контролю з боку держави за вивезенням товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі виняткових прав на них.

Експортний лізинг — угода, в якій лізингова компанія купує обладнання у національної фірми, а потім надає його орендатору за кордон.

Експортний мультиплікатор — відношення приросту національного доходу країни до збільшення експорту, що спричинив цей приріст.

Експортний потенціал — потенціальна здатність, можливість даної країни експортувати наявні у неї або такі, що виробляються в ній, ресурси, продукти.

Експортний фонд — певна частина товарних ресурсів, що їх виділяють для поставок на експорт.

Експортні банки — банки окремих країн, які спеціалізуються на операціях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею.

Експортні кредити — кредити, що їх надають експортери товарів їх імпортерам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експортний — е́кспортний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. експортний — [експортнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. експортний — Е́КСПОРТНИЙ, а, е. Прикм. до е́кспорт. Запаси кормового зерна в США та Канаді в сім раз перевищують їх річні експортні можливості (Рад. Укр., 31.1 1959, 4); // Признач. для експорту. Словник української мови в 11 томах