екстрагувати

екстрагува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1》 Вилучати із водного розчину розчинені речовини розчинником, який не змішується з водою, але в якому вони розчиняються краще, ніж у воді.

2》 Вимивати компоненти із твердих сумішей обробкою їх розчинниками чи розчинами.

3》 Витягати стріляну гільзу чи набій із патронника.

4》 Видаляти зуб або зубний нерв.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстрагувати — екстрагува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. екстрагувати — Витягати, витягти, повитягати, видобувати, видобути, повидобувати, вилучувати, вилучати, вилучити, повилучувати, повилучати Словник чужослів Павло Штепа
  3. екстрагувати — Екстрагува́ти, -гу́ю, -гу́єш (лат. extrahere) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. екстрагувати — ЕКСТРАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., хім. Розділяти суміш речовин за допомогою яких-небудь розчинників. З допомогою неводних розчинників тепер екстрагують уранові солі з водного розчину і тим відділяють уран від різних домішок (Наука.. Словник української мови в 11 томах