екуменізм

екумені́зм

-у, ч.

Рух за об'єднання християнських церков, який виник на початку 20 ст. у протестантизмі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екуменізм — екумені́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екуменізм — [еикумеин’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. екуменізм — ЕКУМЕНІ́ЗМ, у, ч., рел. Рух за об'єднання християнських церков, за досягнення віросповідної єдності християн. Екуменізм зародився на початку XX ст. у середовищі протестантських християн (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. екуменізм — екумені́зм (від грец. οικουμένη – вся .Земля) рух за об’єднання християнських церков, що виник на початку 20 ст. у протестантизмі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. екуменізм — Рух у християнстві в справі порозуміння та співпраці між Церквами, покликаний перебороти розколи і повернути втрачену єдність; започаткований на поч. XX ст. протестантами; католицькі засади е. подано в Декреті про екуменізм II Ватиканського Собору. Універсальний словник-енциклопедія
  6. екуменізм — ЕКУМЕНІЗМ, екуменічний рух (від грецьк. οικουμένη — світ, заселена земля) — рух за об'єднання християнських церков, що виник у протестантизмі. Початок екуменічному рухові поклала Всесвітня місіонерська конференція в Единбурзі (1910). Філософський енциклопедичний словник