елевон

елево́н

-а, ч.

Рухома поверхня, розташована уздовж задньої кромки крила літака. Виконує функції керма висоти та елерона.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елевон — елево́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. елевон — ЕЛЕВО́Н, а, ч., ав. Рухома поверхня в задній частині крила літака, якою користуються для керування польотом і яка одночасно виконує функції керма висоти й елерона. У системі керування літаком Ту-144 кожен з елевонів розрізаний на чотири секції (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах