1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ензоотичний

ензооти́чний

-а, -е.

Прикм. до ензоотія.

Ензоотичне вогнище — місцевість, у межах якої упродовж тривалого часу виявляються захворювання тварин на певне інфекційне захворювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ензоотичний — ензооти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ензоотичний — ЕНЗООТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ензоо́тія. Значну роль у профілактиці ензоотичних пневмоній у молодняка відіграють загальні заходи, спрямовані на одержання здорового, добре розвинутого приплоду (Профіл. захвор.., 1955, 160); Ензоотичне захворювання худоби на гематурію. Словник української мови в 11 томах