епарх

епа́рх

-а, ч., іст.

Градоначальник Константинополя у Візантії. Здійснював судово-поліцейські функції, контролював торгово-ремісничі корпорації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епарх — ЕПА́РХ, а, ч., іст. Градоначальник м. Константинополя – столиці Візантійської імперії, який здійснював судово-поліційні функції, контролював торгово-ремісничі корпорації. Словник української мови у 20 томах