епігони
епіго́ни
-ів, мн.
1》 міф. Сини героїв, які боролися за владу в 3 ст. до н. е. (епоха античності).
2》 Починаючи з елліністичного періоду – нащадки воїнів та полководців Олександра Македонського.
3》 Потомки, спадкоємці.
4》 Послідовники якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), які не мають творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї.
5》 перен. Нікчемний наслідувач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епігони — В грец. міфології нащадки вождів, які полягли в поході сімох проти Фів; через 10 років, щоб помститися за смерть батьків, е. здобули і розграбували місто; в літературі послідовники застарілих художніх чи інтелектуальних напрямків. Універсальний словник-енциклопедія