ерміт

ермі́т

-а, ч.

Відлюдник, самітник, анахорет, мешканець пустелі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ерміт — див. анахорет Словник чужослів Павло Штепа