1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ефірний

ефі́рний

-а, -е.

1》 Прикм. до ефір.

|| Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.).

Ефірна олія — летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині.

2》 книжн. Надзвичайно легкий.

3》 перен. Безтілесний, неземний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ефірний — ефі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ефірний — Етеровий; (одяг) легкий-легесенький; (образ) безтілесний, неземний. Словник синонімів Караванського
  3. ефірний — ефі́рний 1. Леткий. 2. Легкий, тонкий. 3. Той, що належить до ефіру; е-ні олії – леткі рідкі суміші органічних речовин з сильним запахом. Містяться в квітках, плодах та листі пахучих рослин. Застосовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ефірний — ЛЕГКИ́Й (з незначною вагою), ЛЕГКОВА́ГИЙ, НЕВАГО́МИЙ підсил., ЕФІ́РНИЙ підсил. книжн. Погідною і тихою верталась Раїса з церкви. Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (М. Словник синонімів української мови
  5. ефірний — ЕФІ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ефі́р. Плава місяць в синім морі, Зорі іскряться дрібні У далекому просторі, У ефірній глибині (Черн., Поезії, 1959, 199); // Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.). Словник української мови в 11 томах