жалуваний
жа́луваний
-а, -е, іст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до жалувати 4).
Жалувана грамота іст. — акт про надання яких-небудь пільг, переваг, земельних наділів і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалуваний — жа́луваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- жалуваний — ЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до жа́лувати 4. Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 134); Зліва першим двірський Андрій сидів, князем жалуваний за доблесть на Ярославському бойовищі (Хижняк... Словник української мови в 11 томах