жалуваний

жа́луваний

-а, -е, іст.

Дієприкм. пас. мин. ч. до жалувати 4).

Жалувана грамота іст. — акт про надання яких-небудь пільг, переваг, земельних наділів і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалуваний — жа́луваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. жалуваний — ЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до жа́лувати 4. Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 134); Зліва першим двірський Андрій сидів, князем жалуваний за доблесть на Ярославському бойовищі (Хижняк... Словник української мови в 11 томах