жертовний

жерто́вний

-а, -е.

1》 Признач. для жертви (у 1 знач.).

|| Пов'язаний з принесенням жертви (у 1 знач.).

2》 Сповнений самопожертви, самовідданості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жертовний — жерто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жертовний — ЖЕРТО́ВНИЙ (признач. для жертви; пов'язаний із принесенням жертви), ЖЕ́РТВЕНИЙ рідше, ОФІ́РНИЙ заст. Перед шаманом лежить жертовна сарна (З. Словник синонімів української мови
  3. жертовний — ЖЕ́РТО́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для жертви (у 1 знач.). Перед шаманом лежить жертовна сарна з напівзамерзлими сльозами в мертвих очах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589); // Пов’язаний з принесенням жертви (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах