жертовний
жерто́вний
-а, -е.
1》 Признач. для жертви (у 1 знач.).
|| Пов'язаний з принесенням жертви (у 1 знач.).
2》 Сповнений самопожертви, самовідданості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жертовний — жерто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- жертовний — ЖЕРТО́ВНИЙ (признач. для жертви; пов'язаний із принесенням жертви), ЖЕ́РТВЕНИЙ рідше, ОФІ́РНИЙ заст. Перед шаманом лежить жертовна сарна (З. Словник синонімів української мови
- жертовний — ЖЕ́РТО́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для жертви (у 1 знач.). Перед шаманом лежить жертовна сарна з напівзамерзлими сльозами в мертвих очах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589); // Пов’язаний з принесенням жертви (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах