живлення

жи́влення

-я, с.

1》 Дія за знач. живити і живитися.

2》 Те, чим живиться організм (перев. про рослини).

3》 Постачання струмом, пальним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живлення — жи́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. живлення — Процес поглинання і засвоєння організмом поживних речовин з навколишнього середовища. В рослин – кореневе і некореневе. Словник термінів з агрофітоценології
  3. живлення — [жиўлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. живлення — Засвоєння організмом поживних речовин із довколишнього середовища і отримання з них сполук, необхідних для розвитку організму і забезпечення енергією; типи ж.: автотрофне і гетеротрофне. Універсальний словник-енциклопедія
  5. живлення — ЖИ́ВЛЕННЯ (перев. про рослини — те, чим живиться організм), ПОЖИ́ВА, ЗАЖИ́ВОК діал. Щоб одержати високі врожаї озимої пшениці, необхідно забезпечити рослини всіма елементами живлення (з журналу); Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (О. Словник синонімів української мови
  6. живлення — Жи́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. живлення — ЖИ́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. живи́ти і живи́тися. Все в цій постаті свідчило.. про щоденну безупинну працю, про не дуже добре живлення (Фр. Словник української мови в 11 томах