забрало

забра́ло

-а, с.

1》 Рухома частина шолома, що опускається на обличчя для захисту від ударів.

|| Передня частина захисного головного убору, яка захищає обличчя від впливу чого-небудь.

2》 Щит, заслон, що прикриває який-небудь пристрій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрало — забра́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. забрало — Міське укріплення, стіна Словник застарілих та маловживаних слів
  3. забрало — ЗАБРА́ЛО, а, ч., іст. Те саме, що заборо́ло 1. Вона [маска зварювача] дуже нагадувала важке забрало середньовічного рицаря (Собко, Біле полум’я, 1952, 245). Словник української мови в 11 томах