завалькований
завалько́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до завалькувати.
|| завальковано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завалькований — завалько́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- завалькований — ЗАВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завалькува́ти. Дощ.. крізь великі дірки гнилої стріхи хлюпав просто на горище.. Рятував Ганну тільки товстий шар глини, якою була завалькована стеля (Руд., Остання шабля, 1959, 444). Словник української мови в 11 томах