1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заварювати

зава́рювати

-юю, -юєш, недок., заварити, -арю, -ариш, док., перех.

1》 Заливати що-небудь окропом для утворення настою.

|| Заливати окропом, готуючи що-небудь.

|| рідко. Починати варити.

2》 перен. Затівати що-небудь (зазвичай неприємну, складну, заплутану справу).

3》 Лагодити що-небудь металеве або усувати тріщини, отвори і т. ін. в металі способом зварювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заварювати — зава́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заварювати — Зава́рювати, -рюю, -рюєш, -рює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заварювати — ЗАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., перех. 1. Заливати що-небудь окропом для утворення настою. Вона кинулась чай заварювати, стакани мити (Мирний, III, 1954, 277); Ївга тим часом поставила на вогонь чайник і, коли він закипів... Словник української мови в 11 томах
  4. заварювати — Заварювати, -рюю, -єш сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. Ном. № 507. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. Чуб. V. 432. 3) — соняшниці. Словник української мови Грінченка