завинений
зави́нений
завинутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до завинути.
|| Згорнений, складений.
|| Закутаний у що-небудь, чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завинений — зави́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- завинений — див. загорнений Словник синонімів Вусика
- завинений — ЗАВИ́НЕНИЙ, ЗАВИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зави́ну́ти. [Дівчина (сестра Ренати, не дуже молода, порядно вбрана, з клуночком, старанно завине-ним у чисту платину):] Ренаточко! (Л. Укр., II, 1951, 480); — На столі.. Словник української мови в 11 томах