завинений

зави́нений

завинутий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до завинути.

|| Згорнений, складений.

|| Закутаний у що-небудь, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завинений — зави́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завинений — див. загорнений Словник синонімів Вусика
  3. завинений — ЗАВИ́НЕНИЙ, ЗАВИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зави́ну́ти. [Дівчина (сестра Ренати, не дуже молода, порядно вбрана, з клуночком, старанно завине-ним у чисту платину):] Ренаточко! (Л. Укр., II, 1951, 480); — На столі.. Словник української мови в 11 томах