1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завмирати

завмира́ти

-аю, -аєш, недок., завмерти, -мру, -мреш, док.

1》 Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про живі істоти).

|| Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів.

|| Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати.

|| Стискуючись, ніби зупинятися (про серце). Завмирати серцем.

2》 Переставати діяти, рухатися; зупинятися (про машини, механізми і т. ін.).

3》 перен. Припинятися, зупинятися (про хід, розвиток і т. ін. чого-небудь).

4》 перен. Поступово затихати, замовкати (про звуки).

|| безос.

|| Ставати тихим, беззвучним, не виявляти ознак чиєї-небудь дії.

|| Переставати відчуватися, притуплятися, зникати (про відчуття, властивість і т. ін.).

5》 перен., перев. із сл. на губах, на устах. Залишатися не вимовленим, несказаним (про слова, звуки і т. ін.).

6》 рідко. Умирати, гинути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завмирати — завмира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завмирати — див. затихати Словник синонімів Вусика
  3. завмирати — ЗАВМИРАТИ, ЗАВМЕРТИ -мру, -мреш. Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про істоти); переставати діяти, рухатися (про машини, механізми); припинятися (про хід, розвиток чогось), а також переносно. Літературне слововживання
  4. завмирати — (на місці) застигати, уклякати, не рухатися, (свідомо) затаюватися; (з жаху) мліти, ціпеніти, деревіти, ледве дихати, терпнути... Словник синонімів Караванського
  5. завмирати — [заўмиератие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. завмирати — завмира́ти / завме́рти се́рцем (душе́ю). Дуже хвилюватися, переживати (з переляку, від захоплення, тривоги і т. ін.). Андрій зайшов на ґанок і, завмираючи серцем, натиснув на клямку (І. Фразеологічний словник української мови
  7. завмирати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. завмирати — Завмира́ти, -ра́ю, -ра́єш; завме́рти, -вмру́, -вмре́ш; завме́р, -ме́рла = замира́ти, заме́рти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. завмирати — ЗАВМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВМЕ́РТИ, мру́, мре́ш, док. 1. Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про живі істоти). Вона здіймала руки до неба, завмирала в благаючій позі (Коцюб., І, 1955, 332); Талалай підлазив до звіра на животі. Словник української мови в 11 томах