завчений

за́вчений

рідше заучений, -а, -е.

1》 Звичний, засвоєний.

|| у знач. ім. завчене, -ного, с. Про звичне, вивчене, засвоєне.

2》 Удаваний, нещирий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завчений — за́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завчений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
  3. завчений — ЗА́ВЧЕНИЙ, рідше ЗАУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Звичний, засвоєний. Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Смолич, І, 1958, 67); До того дійшло, що, роблячи операції в лікарні... Словник української мови в 11 томах