завчений
за́вчений
рідше заучений, -а, -е.
1》 Звичний, засвоєний.
|| у знач. ім. завчене, -ного, с. Про звичне, вивчене, засвоєне.
2》 Удаваний, нещирий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завчений — за́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- завчений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
- завчений — ЗА́ВЧЕНИЙ, рідше ЗАУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Звичний, засвоєний. Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Смолич, І, 1958, 67); До того дійшло, що, роблячи операції в лікарні... Словник української мови в 11 томах