завізник

заві́зник

ізника, ч., рідко.

Людина, яка постійно завозить куди-небудь предмети постачання.

|| заст. Той, хто привозить молоти зерно до млина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завізник — заві́зни́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. завізник — ЗАВІ́ЗНИ́К, ві́зника́, ч.., рідко. Людина, яка постійно завозить куди-небудь предмети постачання; // заст. Той, хто привозить молоти зерно до млина. Словник української мови в 11 томах
  3. завізник — Завізник, -ка м. Привозящій зерно на мельницу для помола. Словник української мови Грінченка