зав'ючений
зав'ю́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зав'ючити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зав'ючений — зав'ю́чений прикметник Орфографічний словник української мови