зав'ючений

зав'ю́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зав'ючити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав'ючений — зав'ю́чений прикметник Орфографічний словник української мови