зав'ялий
зав'я́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зав'янути, зав'яти.
2》 у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
зав'ялий —
зав'я́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
зав'ялий —
див. в'ялий
Словник синонімів Вусика
-
зав'ялий —
Зав'ялий, -а, -е Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76.
Словник української мови Грінченка