зав'ялий

зав'я́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зав'янути, зав'яти.

2》 у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав'ялий — зав'я́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зав'ялий — див. в'ялий Словник синонімів Вусика
  3. зав'ялий — Зав'ялий, -а, -е Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76. Словник української мови Грінченка