загарливий
зага́рливий
-а, -е, діал.
Прикм. до загара; запопадливий, запальний.
|| Гарячий, напружений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загарливий — Зага́рливий: — гарячий, палкий [22;25;VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- загарливий — зага́рливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- загарливий — ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм. Словник синонімів української мови
- загарливий — ЗАГА́РЛИВИЙ, а, е, діал. Прикм. до зага́ра; запопадливий, запальний, Загарливий до роботи (Сл. Гр.); // Гарячий, напружений. Весь день поминув у загарливій роботі (Ільч., Серце жде, 1939, 223). Словник української мови в 11 томах
- загарливий — Загарливий, -а, -е Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка