загублювати
загу́блювати
-юю, -юєш, недок., розм., рідко, загубити, -гублю, -губиш; мн. загублять; док., перех.
1》 Через неуважність втрачати що-небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити.
|| Ненароком упускати, випускати з рук що-небудь.
|| Переставати бачити, спостерігати кого-, що-небудь.
2》 Частково або повністю втрачати які-небудь особливості, якості і т. ін. Загубити розум.
3》 Втрачати кого-, що-небудь, лишатися без когось, чогось.
4》 тільки док. Призвести до загибелі, знищити кого-небудь.
|| Зробити нещасним, занапастити.
|| Зовсім занедбати, зіпсувати що-небудь. Загубити вік. Загубити себе.
5》 Витрачати час марно, по-пустому.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загублювати — загу́блювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- загублювати — Губити, втрачати, випускати з рук; (з очей) кн. випускати з поля зору; дк. ЗАГУБИТИ г. загирити; (справу) занедбати, зіпсувати, занапастити, провалити, с. знищити. Словник синонімів Караванського
- загублювати — ЗАГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм., рідко, ЗАГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. загу́блять; док., перех. 1. Через неуважність втрачати що-небудь, забуваючи, залишаючи десь; протилежне знаходити. Словник української мови в 11 томах