загуляти
загуля́ти
див. загулювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загуляти — загуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- загуляти — ЗАГУЛЯ́ТИ див. загу́лювати. Словник української мови в 11 томах
- загуляти — Загуля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його. Словник української мови Грінченка