задавака

задава́ка

-и, ж. і ч., зневажл.

Пихата, зарозуміла людина; чванько, хвалько.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавака — задава́ка іменник жіночого або чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. задавака — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
  3. задавака — Чванько, хвалько, хвастун, кн. зарозумілець, зап. зазнайко. Словник синонімів Караванського
  4. задавака — див. хвастун, чванько, позер, самохвалець Словник чужослів Павло Штепа
  5. задавака — ЗАДАВА́КА, и, ж. і ч., зневажл. Пихата, чванлива людина; чванько. Якось.. образили її: задавака, довгими своїми віями хвастає (Гончар, Тронка, 1963, 65); [Ольга:] А чого в тебе синяк під оком? [Ганя:] Петька вдарив. Словник української мови в 11 томах