задріботіти
задріботі́ти
-очу, -отиш і задріботати, -очу, -очеш, док., розм.
1》 неперех.Піти, побігти дрібними кроками.
|| безос.
|| Затанцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами.
|| перех., рідко. Почати виконувати якийсь танок, часто перебираючи ногами.
2》 неперех. Почати часто й ритмічно стукати, вдаряти по чомусь, у щось, створюючи відповідні звуки.
3》 неперех. Заговорити дуже швидко, скоромовкою.
4》 неперех. Заспівати, видаючи уривчасті звуки (про деяких птахів).
|| Заграти швидко, з перебором.
|| перех. Почати виконувати, грати яку-небудь мелодію у швидкому ритмі.
5》 неперех. Залунати (про уривчасті звуки).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задріботіти — задріботі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- задріботіти — Задріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, -ботя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задріботіти — ЗАДРІБОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАДРІБОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. 1. неперех. Піти, побігти дрібними кроками. Зоя здригнулася. З білого мороку вийшов низенький на зріст чоловік і обережно задріботів до неї (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 204)... Словник української мови в 11 томах
- задріботіти — Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16. Словник української мови Грінченка