зажевріти
заже́вріти
-іє, док.
1》 Почати жевріти, горіти, тліти без полум'я.
2》 Почати сяяти, виблискувати неяскравим світлом.
|| перен. Засяяти, заблищати, виражаючи якісь почуття (про очі).
3》 перен. Заясніти, зачервоніти від сонячного і т. ін. світла.
|| Вирізнитися червоним кольором.
4》 перен. Непомітно з'явитися, виникнути (про думки, почуття і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажевріти — заже́вріти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зажевріти — Заже́вріти, -рію, -рієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зажевріти — ЗАЖЕ́ВРІТИ, іє, док. 1. Почати жевріти, горіти, тліти без полум’я. *Образно. Яскраві спалахи вечірньої зорі, здавалося, підпалили ліс, і він.. зажеврів велетенським вогнищем (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах
- зажевріти — Зажевріти, -рію, -єш гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 138. Словник української мови Грінченка