зажитий
зажи́тий
I -а, -е, рідко.
Який зажив, загоївся (про рану).
II -а, -е, розм., рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зажити II.
|| зажито, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажитий — зажи́тий 1 прикметник який загоївся рідко зажи́тий 2 прикметник спожитий; відчутий; здобутий рідко Орфографічний словник української мови
- зажитий — Зажи́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зажитий — Зажи́тий, -а, -е Зажиточный. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка