1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зазубрювати

зазу́брювати

-юю, -юєш, недок., зазубрити, -зубрю, -зубриш, док., перех., розм.

Механічно, не думаючи, заучувати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазубрювати — зазу́брювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зазубрювати — ЗАЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗУБРИ́ТИ, зубрю́, зу́бриш, док., перех., розм. Механічно, не думаючи, заучувати що-небудь. Треба навчитися думати, а не зазубрювати напам’ять.. незрозуміле (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 104). Словник української мови в 11 томах