1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закарбовувати

закарбо́вувати

-ую, -уєш, недок., закарбувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Карбуючи, роблячи засічки, позначати що-небудь.

|| Фіксувати, зображувати на чому-небудь або в чомусь.

2》 перен. Закріплювати в думці, надовго запам'ятовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарбовувати — закарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закарбовувати — Зарубувати, засікати, зарізувати, нарізувати; (у пам'яті) фіксувати; ЗАКАРБУВАТИСЯ (в голові) врізьбитися. Словник синонімів Караванського
  3. закарбовувати — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. закарбовувати — ЗАКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Карбуючи, роблячи засічки, позначати, відмічати що-небудь. — Оцю сосну ми й закарбуємо собі (Ю. Янов., II, 1958, 126); // Фіксувати, зображувати на чому-небудь або в чомусь. Словник української мови в 11 томах