закатований
закато́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закатувати.
|| закатовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., діал. Затятий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закатований — закато́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- закатований — див. упертий Словник синонімів Вусика
- закатований — Закато́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закатований — ЗАКАТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закатува́ти. Спиніться, скиньте шапку й шанобливо схиліть голову. Там лежать мученики, закатовані мстивими фашистами (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 45); // закато́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
- закатований — Закато́ваний, -а, -е 1) Замученный истязаніями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106. Словник української мови Грінченка