закинути

заки́нути

див. закидати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закинути — заки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закинути — закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.). 1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Фразеологічний словник української мови
  3. закинути — ВІДКИДА́ТИ (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДВО́ДИТИ (також повільно, нерізко); ЗАКИДА́ТИ (перев. назад). — Док.: відки́нути, відверну́ти, відвести́, заки́нути. Словник синонімів української мови
  4. закинути — ЗАКИ́НУТИ див. закида́ти². Словник української мови в 11 томах
  5. закинути — Закинути, -ся см. закидати, -ся. Словник української мови Грінченка