1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закляклий

закля́клий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заклякнути, заклякти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закляклий — закля́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закляклий — див. приголомшений Словник синонімів Вусика
  3. закляклий — Задубілий, закоцюблий, замерзлий, затерплий, застиглий, задублий, заціпенілий, заколілий, завмерлий, окляклий; У ФР. мертвий <н. заклякле тіло>. Словник синонімів Караванського
  4. закляклий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. закляклий — ЗАКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до закля́кнути, закля́кти. Вітер задував вогонь, а подерте лахміття не захищає закляклого від холоду тіла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187); Гутман вилуплює п’яні очі на закляклого від здивування й огиди офіцера (Кол. Словник української мови в 11 томах
  6. закляклий — Закля́клий, -а, -е Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41. Словник української мови Грінченка