закомара

закома́ра

-и, ж.

Напівкругле чи кілевидне завершення зовнішньої стіни будівлі, що закриває собою внутрішнє склепіння й повторює криву його обрису.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закомара — (давньорус. < грец. — камера) Напівкругле завершення прясла стіни середньовічної церкви, яке звичайно відповідало формі внутрішнього склепіння. Оскільки покрівля настилалася по З. (т. зв. Архітектура і монументальне мистецтво